pre-пос. 22 |
Пос. 22: Військова конференція У лютому 1988, приблизно 175 ведучих активістів, що представляли гомосексуальні групи з усіх куточків країни провели військову конференцію у Воррентоні, Вірджинія, щоб спланувати майбутнє свого руху. Невдовзі після того, активісти Маршалл Кірк і Хантер Мадсен помістили в книгу всебічний план зв'язків із громадськістю, який вони захищали з своїми однодумцями – захисниками прав геїв - протягом декількох років. Кірк і Мадсен не були слинявими активістами, які б вривалися в церкви й розкидали презервативи в повітря. Вони були розумними хлопцями - дуже розумними. Кірк, дослідник у галузі нейропсихіатрії, що навчався в Гарварді, працював над Дослідженням Джона Хопкінса Математично передчасно розвиненої молоді (Johns Hopkins Study of Mathematically Precocious Youth) й створив тести здібностей для дорослих з показником інтелекту 200+. Мадсен, який мав докторський ступінь з політичних наук Гарварда, був експертом з тактики публічного переконання й соціального маркетингу. Разом вони написали книгу “Після Балу: Як Америка переможе свій страх перед геями в 90-х”. "Так цинічно, як це тільки може здаватися." пояснили вони на початку, "СНІД дає нам шанс, хоча й короткий, стати переслідуваною меншістю, що законно заслуговує особливого захисту й турботи з боку Америки. У той же самий час," попередили вони, "це викликає повальну істерію, точно таку ж, як була стосовно побиття камінням і колонії прокажених з часів Середньовіччя й до того. …Як ми можемо максимізувати симпатію й мінімізувати страх? Як, з огляду на ту неприємність, що СНІД мав справу до нас, ми можемо найкраще обіграти це?" Основна думка плану Кірка і Мадсена? "Кампанія, яку ми описуємо у цій книзі, залежить програми незворушної пропаганди, твердо заснованої на встановлених принципах психології й реклами." Щоб прочитати оригінал документу англійською мовою, натисніть тут (розмір файлу: 496 k) |